Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Казмірчук: Як би я змогла тебе, Україно… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Любов Казмірчук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за розуміння та підтримку
Любов Казмірчук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно, що вам сподобалось
Віталій Назарук, 31.08.2013 - 07:44
Я признаюся, земле, тобі, Що закоханий я з головою, Що не маю тоді я спокою, Коли бачу потребу в мені. Золотаві пшеничні поля І ліси у пташиному співі, Я буваю в великому гніві, Коли хтось обража немовля… А на тебе, як пси із тічні, Набігають не наші вельможі, Правда, наші на них дуже схожі, Чути лозунги їхні гучні. Ми на грудях пригріли змію, Що так прагне народ покусати, Їм, насправді, на нас наплювати, Вони прагнуть розбити сім’ю. Бо живемо ми дійсно в раю… Хіба можна тебе не любити? Ми зумієм тебе захистити… Я ж тебе, Україно, люблю! Вітаю Вас, землячко! Гарного Вам творчого шляху! Любов Казмірчук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за гарні слова Слава Україні!!!
|
|
|