БолИть серце, болИть серце,
А не знаю, чом болить.
Місяць - срібнеє відерце -
В небі зорянім блищить.
Я хотів спитать у ночі,
Що вже крила розпустила,
Ніч мовчить, сказать не хоче -
Мова їй моя не мила.
Не російська – українська,
Та, що пахне молоком,
Ти чужа, ти тут не свійська,
Наодинці ти з хохлом.
Ох, хохли – раби, хохлушки –
У борделях по світах.
Нахльобались волі - юшки,
По брудних пішли руках.
Вами ноги витирають,
Вас купують – продають,
Дома злидні доконають,
Тут глузують, кров з вас п’ють.
Потьмяніли очі карі,
У сльозах рясних коса,
То в живім людськім товарі
Гине вкраїнська краса.
БолИть серце, болИть серце,
Я вже знаю, чом болить.
Щезло місяця відерце,
Спить Москва…Нарешті спить.
Москва 2004
