Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Ігнатова: Винна… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ I.Teрен, 13.06.2014 - 15:01
Як буває у поетес, рокові обставини - понад усе. Але на те вона й поезія, щоб вражати гіперболою.Зверніть, будь-ласка, увагу: щупала - це дієслово, а іменник напевне - щупальці? Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
та слово "щупало ".є, я дивилась, а от це слово взагалі мені тут не подобається, і я підшукую йому заміну ("ще щупала " дуже складно звучить ).Дякую!!! Патара, 13.06.2014 - 11:07
Устами Фотинии ГЛАГОЛИТ ИСТИНА!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Я майже те саме казала, але ЛАКОНІЧНІШЕ.
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
де б ми ще зустрілися і побалакали.... кави?
Фотиния, 13.06.2014 - 10:40
Вижу нужны услуги опытного адвоката - а то с этим само-судом можно обречь себя на пожизненную казнь! Ну? И где тут самообман? Сама ж признаешь, что фигурант по делу - полубог, значицца - было в его родословной парочка прабабушек-ведьм. Иначе, с чего бы ему отбрасывать полу-тень? ... Любящий (любивший) человек не может быть убогим. В этом ошибка многих расставшихся людей: сожалеть о том, что могло бы быть в будущем, но не случилось. И чувствовать себя обделенным, обворованным. А не лучше ли быть благодарным за те моменты счастья ("сонце...серед глупої ночі")? Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ну якщо самосуд, то треба самоадвокат Ви так гарно все розклали на полиці, що й додати нічого... А от ідейка щодо перевірки родоводу - блискуча! Пішла вибивати зізнання... Дякую за візит! покавуймо? уляна задарма, 13.06.2014 - 06:51
...ну тут і слів не підбереш......і деколи найважче - просто піти... Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, Ульяно Ваша правда...
Радченко, 12.06.2014 - 23:55
Кохаючи, бачиш ту людину, яку намалювало тобі серце.РОзум завжди пізно вдивляється в малюнок і боляче починає малювати реальність. Гарно сказано, Любо. Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
щиро дякую, пані Ольго!!! Ваша правда...
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 12.06.2014 - 23:48
Не нарікай на себе – ти не винна!І пам’ятай – любов завжди сліпа! І зрозумій, що він не та людина, І в цьому також не його вина... Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я вдячна за все пережите, За все, що колись відбулось... А сум...то приніс вранці вітер... Минуле в рядки заплелось... дякую! Світлана Моренець, 12.06.2014 - 22:55
Любочко, Ви – МАЙСТЕР!!!Плачу... болить... Сил Вам і витримки! Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Світланко, це вже давнє, вже все гаразд!!!
Потусторонний, 12.06.2014 - 21:43
Ты как дождь, Люба. Бываешь лёгкой и радужной, а порой роняешь просто свинцовые капли с распухшего муками неба. Я тебя всякую люблю. Твои страдания меня опустошают и восхищают одновременно. Почаще выходи из-за облака.
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Как же ты красиво сказал.... Спасибо, Ген, я буду стараться чаще быть радугой...
Леся Shmigelska, 12.06.2014 - 21:41
"Духом збіднівши, я стала душею убога..."- неймовірно гарно, як і цілий твір
|
|
|