Солдат коханих не лишає.
Боєць коханих не лишає.
І захисник не залишає.
В них проростає назавжди.
З собою вірність забирає.
З собою тугу забирає.
І слово він своє тримає.
А ти, кохана, тільки жди.
Здолає ворога й вернеться.
Все подолає й повернеться.
Всіх переможе й повернеться.
В квартиру рідну, хату, дім.
Бо там малюк його сміється.
Там Українська пісня ллється.
А рідний край не продається.
Він серцем залишився в нім.
Одного прутика зламаєм.
Два, і чотири поламаєм.
Пучок - ніколи не зламаєм.
Нас не здолати ворогам.
Разом, брати, все подолаєм.
Громадою геть всіх здолаєм.
Бо Україну ми кохаєм.
І в вільній неньці жити Нам!