Ти прохав подарунок – лиш ніч,
Як було не повірить в кохання?
Романтично отак, віч-на-віч,
Ми любились до самого рання.
Тільки потім буденність внесла
Вже помітні свої корективи:
Бракувало в човні нам весла,
Ми пливли, все чекаючи зливи.
Налетіла вона так раптом,
Може, хтось і буває готовий…
Так упала у серце крапля
Животворно п’янкої обнови…
