Старий, сивий Дніпро,
Широкий і дужий мій друже.
Мені ти даруєш добро
І я люблю тебе дуже.
Люблю тебе навесні,
Твої повені, твої сльози…
Люблю тебе у пекельне тепло
І так хочу аби ти вічно було.
Люблю тебе і в жовтогарячу осінь,
Коли земля накидає на себе
Листяну простінь.
Люблю тебе зимою, коли
Замерзає кров і холонуть очі
І серце то завмирає,
То ніжно тріпоче…
Широкий і дужий Дніпро,
Старий і сивий мій друже…