Дощі… Дощі… І знов дощі…
Від мряки осад на душі.
Де маки плачуть польові,
Сміється смерть… Вітри в крові…
Сльоза червона, мов вино…
Пройшовся бій не так давно.
Палають шини. Блокпости.
Солдатів, Господи, прости?
Вина у них лише одна –
На теренах іде війна.
Піднявся в гору гвинтокрил,
Доставить ранених у тил.
У поле дика пішла смерть.
Розбито ворога у вщерть...
Немов би кішки на душі.
Дощі… Дощі… Сльоза в душі…