Ще серце болить від подій на Майдані,
Ще шини димляться, бо віримо ми,
Загиблі Герої, що б’ються з бісами,
Ламають хребта, цій ворожій орді.
Зламаємо й ми всі незрушні паркани,
Які збудували пани-крадії,
Вони їх будують, тому-що бояться,
Як Бога бояться, людської ганьби.
Коли йдуть до влади, то всі обіцяють,
Заможність, покращення, гідне життя,
А потім раптово усе забувають,
Бо жити стає їм все краще, щодня.
Ми бачимо те, що нас знов надурили,
В парламент проходять одні й ті самі,
До влади повзуть, бо ще не зрозуміли,
Народу тепер, не важливо хто ти.
Олександр Кобиляков
