Ніхто тебе не любить так як я
Страждально Україно ти моя
За тебе я готова в цюю мить
Життя своє нужденне положить.
Я не виню тебе зовсім
Що бідно так жила у світі цім
Весь вік під рабською п’ятою ти була
Тому сама не розцвіла.
Тепер ти незалежність здобула
Жевріє ще надія не мала
Тебе насильно тормозять
Назад колеса повернуть хотять.
Так ось що хочу Вам сказать
Щоб ви зуміли це понять
Історії не повернуть назад
Тому не сипте в рану яд.
