як цигани
і старі цига́нки –
люльки́
розкурюють зранку
комини́-бовва́ни…
ще дрімають сільські хати́ –
позгорталися за́тишно у патлаті клубки,
як у будка́х приворі́тні собаки
чи на сіна́х у повітках – коти…
із ранкової дрімоти́
підійме котрась із хаті́в насторожене вухо,
тепле чере́вце об лапу задню почуха,
усере́дину себе уважно наслу́ха…
фіранкою білою ворухне –
світло в одному вікні увімкне,
одноо́ко поперед себе гли́пне,
ліниво дверима сіне́шніми рипне,
ши́роко хвірткою позіхне,
стулить вікно-око
і назад засне:
ніби у глечик з туманом бо́вкне
і безслідно на дно втоне́
до-о-овгі зимові сни…
що́-лише́
комини́-бовва́ни
прокидаються рано
і, як старі цига́нки-цигани,
роздувають свої люльки́-кальяни –
сосново-дубово-березові
димома́ни…
комини́-бовва́ни
03.02.2015
Ваші хати, як сонні теплі коти - такі милі і затишні, що так і хочеться притулити до серця! Напрочуд світлий і казковий вірш! Спостережливість Ваша вражає! А комини!.. Від цих образів віє старою доброю казкою!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
отакі, Наталю, мої вірші про любов
дякую Вам за щирі слова Ваші
як цигани
і старі цига́нки –
люльки́
розкурюють зранку
комини́-бовва́ни…
...і запах домівки від них...
і трепет душі спізнілий...
"Ще поспи, дитино,"-
подих ніжності,
слова мами...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
мама першою встає зо сну, щоб у печі розпалити, щоб хата нагрілася, поки ВСІ попрокидаються... так, є тут ця нота...