Не буду я просити ката
уселюдського майбуття
аби помилував дитя.
Хіба уміє співчувати
те, що не відає життя?
Хіба рятуючи майбутнє,
можливо людям без вини
молити ідола війни,
який лице своє безпутнє
являє в ли́ці сатани?
Але попрошу у Надії, –
відстоюючи рідний край,
усе одно не забувай
важливу заповідь біблійну –
саму себе не убивай.
Не варті вбивці-сатаністи
такої жертви. Треба жити
і не міняти Божий дар
перед лицем усього світу
на окривавлений вівтар.
Нехай Московія конає
і не почує співчуття.
І суду Божого стаття
її уже не оправдає
за муки юного життя,
за наші жертви і руїну,
і за пролиту кров невинну,
що освятила рідний край.
Спокутуючи цю провину,
жива Надія України,
прошу́, хоч Ти не умирай.
Браво, Поете!!!
Цей вірш так потрібен зараз Наді!!!
Аби якимось чином донести його. Не можна їй губити себе, звірам своєю смертю вона нічого не доведе...
I.Teрен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви праві, ота жалюгідна кремлівська потвора негідна і мізинця нашої Надії, тому їй варто зберегти своє життя, щоб подивитися на нікчемний фінал її тирана. Слава Україні! Слава Надії!
I.Teрен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Залишається вірити і надіятись, що всі дочекаються краху імперії зла.
Браво, Поете!!!
Надія - справжня українська жінка, 
