У кожнім подиху твоїм живе кохання,
У доторку, у погляді, в словах,
Воно є суттю мого існування,
Небесного і доброго пізнання
Як віра в наших щирих молитвах.
Як душі прагнуть злитись воєдино
Щодня, тебе обнявши, відчуваю
І у цьому мабуть ота причина,
Що я щасливий щиро, як дитина,
Коли кажу, що лиш тебе кохаю.
До тебе лине все моє єство,
Я кожну мить з тобою хочу бути,
Любити разом те що вже було:
Тендітних радостей просто тепло
І те що буде, в мріях, не забути.
Чаруй мене усмішкою щомиті,
Закохуй, приворожуй, полони…
Нехай уста, цілунками налиті,
Заманять в грішні землі необжиті
І Боже нас від всього борони…!
