Холодний чізкейк із м’ятою,
Гарячий ро́мовий грог…
Ти зізнався, що мріяв писати,
Тому я пишу за двох.
Поділимо все по́рівну.
«Ні, ні, не треба решти».
Сірі кеди з чужими бо́лями…
Ти шепо́чеш: «Прикольні ме́шти».
Підведусь і застигну раптом,
Прихопивши брунатну сумку.
Я не вміла терпляче чекати,
Ти заходив завжди без стуку.
«Погодуй Ба́кстера ввечері,
Я приїду за ним завтра».
Нам казали: «На щастя приречені».
Ми кресали під ром і Сінатру…
Просто щось нагорі переплутали,
І якась секретарка-тюхтійка
Посплітала міцними путами
Несумісні життєві лінії.
Не старайся хоч щось второпати,
Підведись й проведи за двері
Не кохану й не рідну подругу
Зі своїх сухоре́брих прерій.
