На роздоріжжі втрачених надій
Пригадуєш у тім степу стояла дамба
А вишку радіо і нас з тобой на ній
В чермет її давно спиляли
Не високо
Десь метрів п`ятдесят
Та для юнацьких мрій цілком того достатньо
Високовольтки...
Наші камені висять
Від виду їх нам серце розривало
Заводи, фабрики з розбитим склом
Іржа після дощів із стріх стікає
Здалось що було це дивним сном
Блукав в ефірі привид від вай-фая