КОХАННЯ ТА РОЗЛУКА
Я не поет, але хочу сказати віршами…
Розлука довга, не хочу мелодрами!
Як довго вимушений чекати тебе?
Поважай, люба моя, хоч трішки себе!
Невже тобі на все, що було, наплювати?
Не потрібно любов контролювати .
Нею потрібно займатися, кохатися
Та одне одному щиро віддаватися.
Жовтень, листопад та зимовий грудень,
Домініканський Собор, золотиста осінь,
Як двоє біля віконечка стояли,
За Божою красою ми споглядали.
Гарні були наші вечори та світлі дні,
Ми з тобою такі люба рідні одні,
Як не хотілося вечорами розставатись,
А ще і ще, обнявшись, один одному віддаватись...
02.11.2015 р.
А. Рогуля
