Слова - Наталя Данилюк
Музика, запис - Микола Шевченко
Виконання - Марина Романович
Дощ перестрів мене раптово
На тихій вулиці міській,
Де усміхались волошково
Весняні бісики з-під вій...
Де все було таким ще сонним
В обіймах ранньої весни...
Лиш розфіранчені балкони
Пливли в повітрі, як човни,
А вітер дмухав на вітрила
З легкої диво-органзи.
І я віршами говорила,
Виймала слово зі сльози,
І лікувала наболіле,
Допоки дощ оцей не вщух.
А краплі бісером летіли
І шелестіли біля вух.
Я затуляла теплі груди,
Немов боялася, що хтось
Тепло в душі моїй остудить...
А з неба свіжого лило́сь
І обмивало все на світі:
Тривоги, біль і гіркоту...
І стін зволожене графіті,
Мов розтікалось на льоту.
І так хотілось розгубити
У цій мандрівці дощовій
Все відболіле й пережите!..
Але найдужче... Образ твій...
Ах, яка ж була втіха - слухати це! Всім дякую. А Миколу вітаю з його сьогоднішніми іменинами - днем св. Миколая. Хай могутній патрон св. Миколай дає наснагу і натхнення. Молитва до нього у мене на сторінці.
Микола Шевченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Всім дякую. А Миколу вітаю з його сьогоднішніми іменинами - днем св. Миколая. Хай могутній патрон св. Миколай дає наснагу і натхнення. Молитва до нього у мене на сторінці. 
Не натішуся! 
Дякую безмежно Вам і Марині за таку гарну пісню! 
