У 3 роки – світ ласкаво-сонячний,
і спокійний біля мами сон нічний.
І щоденне: «Мамо, я тебе люблю.
І для тебе, мамо, все, все, все зроблю».
В 10 років, нащо мама, друзі є.
«Не забороняй нам грати в гру. Моє!
Що ти знаєш, мамо, що верзеш?
Закінчилося терпіння мамо, все!».
У 15 років «досить, Боже мій,
як мене дратує все це, мамо. Зрозумій,
В мене власне і насичене життя,
я робитиму як схочу, тож затям.
В 19 років: «Я покину рідний дім,
Тут мені незатишно і тісно в нім.
Мама вчити норовить щодня і край.
Мамо, помовчи при друзях, не карай».
В 25 «Ти, мамо, мала рацію,
Вірні і повчання, і нотації.
Друзі добре, але признаю́ся –
Ти не тільки мама, вже й бабуся.
40… Хочу повернутися до мами,
Діти провокують на сімейні драми.
Згадую любов твою, твої уроки,
Тільки біля тебе був помірний спокій.
50, я маму втратити не хочу. Мамо,
З сином непорозуміння, і так само,
Кілька літ як він сім’ю покинув,
Мамо, ми не бачили його дружину».
60 «усе б віддав, щоб мама тут була».
Я без мами, ніби птаха без крила.
Щоб уникнути незгод і навіть драм,
Бережіть з дитинства рідних мам.
28.01.2025
ID:
1031968
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 31.01.2025 19:44:25
© дата внесення змiн: 31.01.2025 19:44:25
автор: на манжетах вишиванки
Вкажіть причину вашої скарги
|
