Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ВОГНЯНА РІКА - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Yana Тymur, 26.01.2016 - 20:48
Як путівник... як відповідь на сокровене запитання... як концентрація сущого... Вдячна Вам, пані Валю Наталя Данилюк, 26.01.2016 - 01:00
Відчувається, що в ліричної героїні є досвід і їй не так страшно... А от мене лякає ця невідомість (чи то, може, прив'язаність до земного світу, який боюся залишити?). Якісь у мене змішані емоції... А сам твір - сильний, я б сказала - вражаючий для сприйняття...
I.Teрен, 25.01.2016 - 17:10
Мав печальний досвід цього стану, коли єство сконцентроване у одній точці-душі, яка переміщається з блискавичною швидкістю крізь будь-які перепони на будь-яку відстань цілком реального світу аби встигнути попрощатись із найголовнішим і найріднішим, але фініш - над бурхливими хвилями моря із глибини якого дійсно пробивається світло, але нерухоме і невідворотно притягальне. На той раз - Бог милував і до Вашої вогняної ріки не долетів. Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дивно, що Світло йшло до Вас із глибини бурхливого моря... якісь пристрасті, либонь, кипіли довкола Вас на той час - чи в реальних обставинах, чи в емоційному світі... не думаю, шоб у духовному, там пристрастей не буває... а Світло приходить згори, як правило... справа - навскоси ніби... та - це не правило, а тільки свідчення різних людей... але те, що з моря - то таки дивно... уперше чую... Вас хрестили у церкві дитиною?..щодо моєї Ріки, то писати публічно - тільки викликати чергову порцію роздратування і насмішок... там цікава історія вийшла - колись може опишу... прозою... дякую Вам... і - Слава Богу Анно Доміні, 25.01.2016 - 11:41
А чому пітьма, а не світло? Чи світло буде - для тих, хто перейшов річку?Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
НА САМОМУ ЩЕ ПОРОЗІ - ТЕМНО... ПОТІМ СВІТЛО ПРИХОДИТЬ - КОЛИ ЧЕРЕЗ ЧОРНИЙ КОРИДОР ЛЮДИНА НІБИ ЛЕТИТЬ - ДО СВІТЛА... Є ЗДОГАД, ЩО ТО СВІТЛО ДО ЛЮДИНИ НАБЛИЖАЄТЬСЯ - А ЇЙ ВИДАЄТЬСЯ, ЩО ТО ВОНА САМА НА СВІТЛО ЛЕТИТЬ.. ЦЕ ЩЕ САМИЙ ПЕРШИЙ МОМЕНТ ДОСВІДУ - НЕ РОЗВИДНИЛОСЯ ІЩЕ... на порозі тільки-но...ой, вибачте, що заголовними відповідь - не додивилася, а перебирати знаново - неохота... дякую Вам, Анно |
|
|