Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: LubovShemet: Моїй бабусі Олександрі - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ laura1, 06.08.2017 - 14:19
Сумний, але так гарно викладений вірш, Любо! Прочитавши його, немов прочитала і про свою бабусеньку. Вона теж малою так важко працювала, як і твоя. Теж працювала у наймах, нянчила дітей і вела господарство, поки батьки дитини важко працювали у полі. Теж пережила всі революції, голодомори, війни. І вижила завдяки тому, що вміла шити, хоч ніхто її цьому не навчав. За горсточку пшениці, або кукурудзи, приходилось пошити сукню, або щось інше. Отака тоді була ціна праці. Освіти не було ніякої. Віддавали у початкову школу тоді лише хлопчиків. Точно так же вийшла рано заміж. Чоловік загинув під Москвою (було кинуто багато людей, як гарматне м'ясо). Старший син помер від дифтерії під час війни. Як вижила моя мама і її сестра, взагалі не відомо. Бабуся розповідала, що годувати було нічим, а діти і не просили їсти. Зимою хату нічим було топити і тому бабуся зашивала дівчаток у лахміття, щоб просто не замерзли. А в тому лахмітті заводилось повно вошей. Це тільки малесенька частинка тих жахів, які прийшлося їй пережити. І не лише їй. Так жили багато людей. І все це завдяки Радянській владі з її виродками. Вони жили непогано. Дякую тобі, Любо за вірш. Прочитала також і його продовження.
LubovShemet відповів на коментар laura1, 13.08.2017 - 11:28
Дуже вдячна тобі Ларисо, що зацікавилася моїми творами. Хочеться, що б нашим нащадкам була збережена правдива історія нашої родини, правда про страшне радянське минуле.Хто б як не переписував історію, але правда одна!
LubovShemet відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Зою, що завітали до мене. Дякую за добрі слова. Творчих успіхів і гарного настрою.!!!
Валентина Володина, 19.04.2016 - 13:24
Ви написали не просто вірша, Ви написали Історію України. Так треба викладати Історію України у школі дітям:не дати-цифри, імена лідерів,а Шлях Народу до Бога через горе та біль.Вклоняюся.
LubovShemet відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Вам, Валентино, за Вашу оцінку, за Ваше розуміння, аж сльози навернулися, що Ви, як і я, бачите історію нашого украінського народу не з переписаних ( в угоду різним політичним силам) підручникам історіі, а з реального життя і долі кожноі людини, родини і цілих поколінь. Я дуже добре знаю історію свого роду, ми нащадки козацького роду, споконвіку жили на своій запорізькій землі, берегли священі традиціі украінськоі культури. Скільки мали переслідувань за віру в Бога, за бажання бути господарями на своій землі, за рідну мову, за прагнення бути незалежними. У мене цілий сімейний архів, старі документи, фотографіі, листи, записи спогадів - вся історія нашого багатостраждального народу. Багато моіх знайомих не поділяють моіх поглядів, хоча я нікому іх не нав'язую. Бо в основному, це люди- перекотиполе, нащадки тих, хто заселяв наші територіі після революціі, колективізаціі, голодомору, війни... Вдячна, що вислухали мене. Кожен день молюся, щоб згинули наші вороги і нарешті, нашим дітям і онукам усміхнулась доля!!!
Кайгородова 2, 07.03.2016 - 13:22
Дякую Вам! Скільки винесли наші бабусі, але якими добрими вони залишались...
LubovShemet відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Моя бабуся була набожною людиною, за що не раз мій батько, будучи комуністом, ( посада зобов'язувала) одержував від парторга наганяі, що не може переконати своіх батьків. Але батько сам був віруючим, з партіі вийшов ще до іі розпаду...
LubovShemet відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі за такий душевний відгук. Це правдива історія з життя моіх найрідніших людей...
LubovShemet відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже вдячна за такий душевний коментар.Історія нашоі родини - історія всього украінського народу - працьовитого,терплячого, багатостраждального...
|
|
|