Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олена Жежук: Осиротілі слова - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олена Жежук відповів на коментар Любов Ігнатова, 26.09.2016 - 23:13
...бо слова оті " пахнуть лавандою..." Дякую , Любове. Н-А-Д-І-Я, 25.09.2016 - 10:41
Розумію вас, Оленко... Але є такі люди, що не дочекаєшся від них теплого слова.. Треба все це якось пережити... Все зміниться до кращого.. Удачі вам!
Олена Жежук відповів на коментар Дідо Микола, 26.09.2016 - 23:02
"Вже відростають крилонька з пір'їни..."Чемно дякую. Дмитро Кiбич, 25.09.2016 - 00:11
Гарний вiрш, Олено. Дуже мудрi фрази звучать у ваших рядках, глибокi роздуми. Чимось сюжет вашого вiрша нагадуе пiсню Iнеси Братущик та Ореста Хоми, тiльки у них порiвняння слiв з зимою:Кришталевi слова ти менi говорив Кришталевi слова перший вiтер розвiв Кришталевi слова, як зима, як зима Кришталевi слова, в них любовi нема. Тiльки от у вас слова "вчорашнiй" i "колишнiй" якось не зовсiм римовано звучать. Може вам 8 рядок трохи змiнити - "Мало iм сонця, минулих пояснень не даш iм" або можна ще "Мало iм сонця, минулих тлумачень не даш iм". ganzer, 24.09.2016 - 21:05
"направляти вітрила" – сумнівне: так, здається, не кажуть. направляють човна, корабля, – а про вітрила щось правдивіше придумайте, як схочете. наприклад "осінь мої напинає вітрила" тощо
Ганна Верес (Демиденко), 24.09.2016 - 21:02
Осиротілі слова зігрій, оживи…Хай хоч відлунням озвуться – забуть не в силах. Сумно, але гарно. |
|
|