Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Вікторія Т.: Відкриті архіви - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Максим Тарасівський, 07.11.2016 - 06:52
Свого часу люди, які вперше почали розбирати кадебешні архіви, пережили шок. Тисячі, тисячі, тисячі справ, справи - по 4 аркуші: звинувачення, допит, допит, вирок. Кращі люди нації.Не менш шокують такі долі як Леонтовича, автора всесвітньовідомого "Щедрика". Там обійшлися без суду та слідства, зекономіли на папірцях. Тому спрямування нашого ... патріотизму, що бентежитьь його адресата, цілком зрозуміле. Не може пригноблений любити пригноблювача. А пригноблювач, який зневажає народи, чиї землі загарбав, та народи, чиї ще ні, цього, мабуть, загалом не здатен зрозуміти. Хороший вірш про страшне. Вікторія Т. відповів на коментар Максим Тарасівський, 09.11.2016 - 05:15
Одним із поштовхів до написання цього вірша була стаття "Доля членів Центральної Ради в СРСР" Сергія Білоконя http://www.s-bilokin.name/Terror/CentralRada.html#HelperHdr, а також "Індивідуальний терор" "http://www.s-bilokin.name/Terror/Individual.html" Терор в Україні почався раніше, ніж в інших районах новоствореної держави, при цьому свідомі українці підлягали винищенню "по определению". Їх вбивали на вулицях, в темних провулках, якщо встигли виїхати за кордон — то й там знаходили. Так загинули найкращі, найосвіченіші, найчесніші, які дійсно вболівали за долю України. Дякую.
|
|
|