ОБІРВАНА МОЛИТВА. ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇНІ
НЕБЕСНОЇ СОТНІ ЛЮДМИЛИ ШЕРЕМЕТ
Її ім’я – Людмила… Людям мила…
Завжди був усміх добрий на вустах.
По-материнськи так людей любила –
Молитва в серці, Біблія в руках.
До СБУ вона прийшла під стіни,
Щоб зупинити кровопролиття́.
Перед катами стала на коліна –
Благала людям зберегти життя.
Та не здригнулася рука у ката,
Як спусковий гачок він натискав,
Коли він пострілом із автомата
Молитву її щиру обірвав…
Сказав священик при прощанні: «Люди!
Ми тіло бездиханне бачим тут –
Небесне Царство та́м душа здобуде,
А вбивцю жде людський і Божий Суд.
Хто ж переміг? – Душа непереможна!
Із нами той, хто смертю смерть поправ!
У пам’яті людській живим є кожний,
Хто за народ свій голову поклав…»
=========================
Шеремет Людмила Олександрівна (21 листопада 1942 — 22 лютого 2014) —
українська активістка Євромайдану. Герой України. Героїня Небесної Сотні.
Вона стала на коліна під стінами СБУ у місті Хмельницькому. Молилася. Благала тих, хто по ту сторону дверей, - не стріляти у людей. Куля бійця «Альфи» стала фатальною для Людмили Шеремет… Вона народилася у воєнні часи й померла від куль автомата… У лікарні вона прожила ще три дні. Їй був 71 рік...
Вірш опублікований у книзі "Поетична енциклопедія. Герої Майдану". Івано-Франківськ 2016