Останні. Останні мої кроки.
Падаю. Наче осіннє листя.
Життя знову підносить уроки.
Ззаду. Чутно гучний вистріл.
Що і коли? Для чого все це?
Навіщо почали? Як закінчити?
Коли сам, розривається серце.
Коли хтось поруч, хочеш убити.
Як зрозуміти? Де це прочитати?
Чи є усе це на сторінках Корану?
Умієш любити? Хочеш кохати.
Думаєш, пізно? Виявляється, рано.
Життя - лише мить. Сенсу немає.
Можна просто радіти мартіні.
Думка оця на шматки розриває.
І, так, ми - втрачене покоління.
Червоноград, 11.01.2017