Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр ПЕЧОРА: ТРИ ДУБОЧКИ (Новелетка) - ВІРШ

logo
Олександр ПЕЧОРА: ТРИ ДУБОЧКИ  (Новелетка) - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 2
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ТРИ ДУБОЧКИ (Новелетка)

     В затишному тупичку – між хатами й старим кладовищем яскравіє, з виду молода, величенька могила. 
До хреста тулиться свіжий вінок, від оновленої міської влади.
     Біля напису «Землякам-лубенцям жертвам голодомору 1932-33 років» покірно лежать ще живі квіти. 
     Якось непевно плаче пізня осінь. Чи то дощ, чи то сніг?..
     А ми таки посадили три малесенькі дубочки: від просвітян, рухівців та нашоукраїнців. Мо’ хоч один прийметься, виживе?
     Як з під землі чи з неба сивого нагодилась тьотя Поля – давно вже старенька, а таки трохи жвава бабуся.
     «Отут, – мовила, –  таку було грушу посадили! Вже й гарненька була, так отож припинали на могилах кіз… Да-а. 
     Тепер – одні бур’яни. Нові якісь, чудні. І кози б не їли.
     Ото усе – могили. Голодоморні. Безхресті, всякі були.
     Десь отам, де вже дерева, – тітка моя. А потім – солдат ховали. Все перемішалось. Таке-то.
     …Авжеж там. Чоловіче добрий, а хто шукатиме ті архіви?
     Сторож, було, ось скраю яму копав. Та й дорився. А то – мій дядько похований, з онуком разом.
     Люди мерли найбільше ранньою весною.. Це вже вижилі спасалися цвітом акації, пасльоном… 
     Так-так, звозили підводою. Де ото чагарничок, була комора. Як зараз бачу – привезли осюди. Кажуть, було дванадцятеро, а тут одинадцять. То де ж той мрець?
     «А я, – каже, – сиджу під возом, смерти дожидаю». Устав і пішов – у комору.
     Оце ж навпроти, бачите, горбочок чистенький. На хресті ще й букви були, шо то батюшка похований. Хрест осідав, підгнив та йпав. А сей год прозівала, – спалили з гіллям хрест.
     Да-а-а. Е, хе-хе, хе-хе».
     Та й подибала з ціпком наввипередки.
     Й ми помалу порозходились. Ятрилися й глибоко влягалися думки…
     Годилося б навідатись сюди невдовзі, до оцих густих одиноких могил. До батюшки поставити б хреста. Не переймаючись якої він парафії, із міста чи села. Тоді ще так не ділили Бога…
     Допоки ж лише плести? Вже в селах – одні хрести.
     О, як же благально дивились нам услід малесенькі дубочки!..

     Вже осінь стрілася з зимою, то ж незабаром і весна.
     Дай Боже…

ID:  762277
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 25.11.2017 19:53:59
© дата внесення змiн: 25.11.2017 20:42:00
автор: Олександр ПЕЧОРА

Мені подобається 14 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Віталій Назарук, Тетяна Горобець (MERSEDES), Світлана Моренець, Ніна-Марія, Сіроманка
Прочитаний усіма відвідувачами (1131)
В тому числі авторами сайту (33) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

17 16 16 Трагедія цілого народу flo15
 
євген уткін, 29.03.2018 - 12:38
Тяжкі спогади жахливих подій.Не дай Бог дожити до чогось подібнлго.
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар євген уткін, 03.04.2018 - 09:24
hi friends 39 39 39
 
Анатолійович, 28.11.2017 - 22:26
12 12 12 Весна - так, дай, Боже! А щоб отаке повторилося - не дай, Боже! cry 17 16
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Анатолійович, 30.11.2017 - 20:47
Щоб весни були благодатними, а не "рускомірними". ghmm hi
 
Так чуттєво і так болюче... 17 17 17 Требе поважати і цінити... flo18 flo12 flo18
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Тетяна Горобець (MERSEDES), 30.11.2017 - 20:39
Незабутнє, невигойне... hi
 
Ніна-Марія, 26.11.2017 - 10:14
Це так боляче, що навіть важко читати... 12 17 17 17 Хай світ ніколи не знає такого жахіття. cry give_rose
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Ніна-Марія, 30.11.2017 - 20:45
Дай, Боже, благодатних весен. hi
 
zazemlena, 26.11.2017 - 09:25
17 стільки пережито...така ціна нашого сьогодення...
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар zazemlena, 30.11.2017 - 20:49
Довічно незабутнє...
 
Lana P., 25.11.2017 - 23:24
Чіпляє за живе 17
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Lana P., 30.11.2017 - 20:49
Невигойно болить...
 
Віталій Назарук, 25.11.2017 - 22:53
Гарно! 12 16 17 flo12
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Віталій Назарук, 30.11.2017 - 20:38
Невигойний біль... hi
 
Ганна Верес, 25.11.2017 - 21:35
Майстерно. Вийшло чуттєво. А головне, правдиво. 12 12 12 16 give_rose
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Ганна Верес, 30.11.2017 - 20:50
Свята невигойна правда...
 
Дніпрянка, 25.11.2017 - 21:35
cry Важко передати словами ті гіркі трагічні сторінки історії, які випали на долю попередніх поколінь. Не дай Бог їм повторитись!
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Дніпрянка, 30.11.2017 - 20:51
Хай будуть весни благодатними...
 
Болюче-сумні спогади нашої гіркої історії. 17 17 17
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Світлана Моренець, 30.11.2017 - 20:37
Це ніколи не зітреться з пам'яті... hi
 
Леся Утриско, 25.11.2017 - 20:42
Сумно. 17 cry
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Леся Утриско, 30.11.2017 - 20:53
Невигойно... hi
 
Микола Шевченко, 25.11.2017 - 20:34
frown сумно...Друже Андрійовичу...одне б слово...я б (але то на Ваш розсуд)..."смакували" змінив би на щось таке інаке, на кшталт (хоча й не люблю цього німецько-польського слова"кшталт" якесь воно не тойво), отже "на зразок" - "оживали", чи "розкошували"іронічне..Як можна голодним, виснаженим "смакувати" - не дай Бог((( Там. певно, травилися тим пасльоном , бо неспілий - ядучий, а достига - наприкінці літа...акацією - не наїсишся, корою, якщо розбавиш хіба....Бур`янцями з
лободою,да з юшкою з горобця- ото воно...Не доведи Господи(((
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Микола Шевченко, 25.11.2017 - 20:40
Дякую за розуміння й пораду. Я заміню "смакували" на "спасались". hi
 
@NN@, 25.11.2017 - 20:30
Дай Боже і дубочкам вирости, і хрест відновити 23
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар @NN@, 25.11.2017 - 20:36
Писалось відносно давненько. Хрест відновили, а дубочки... чи кози поїли, чи людям доглянути ніколи було... ghmm
 
Віктор Ох, 25.11.2017 - 20:17
Сумна замальовка. 17
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Віктор Ох, 25.11.2017 - 20:32
Маємо, що маємо... 17 ghmm
 
12 дуже щемно... 17 give_rose
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
dashavsky: - Необлапаний
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - усвідомити
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - Усвідомит
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
x
Нові твори
Обрати твори за період: