Передвечір Різдва. Небо сіре й важке,
В чорну землю стікає дощем.
І не видно Зорі. Почекаю іще...
Може зглянеться Бог і біленьке м'яке
Простирадло постеле для Сина свого.
Буде Свято Різдва. Буде Мати і Син
З віншуванням заходити в кожну оселю.
Буде радість і сміх, буде Вечір Святий...
- Не залиш нас, улюблений Лельо*.
* Лельо, тато, батько, отець, Бог.
Шкода, що цьогорічна зима виявилася скупою на сніг... Так хотілося святкової білизни!.. Втім, від нас це не залежить. І хоч як хочеться сніжного сюрпризу, але, гадаю, що відсутність снігу не зіпсує світлої радості Різдва!.. Гарно, щиро, обнадійливо!