присвячується Ніконову Павлу Сергійовичу,
воїну-десантнику, що загинув 13.06.2014 року
в аеропорту м. Луганськ
--------------------
Небо безкрайнє, трава під ногами висока,
сонце білясте та гул реактивних турбін...
Миттю змінила людей «м‘ясорубка» жорстока,
краплями кров майоріє з кевларних пластин.
Димом гарячим повітря від вибухів грає,
кулі свистять – так вібрує війни камертон.
Тіні упали на землю від краю до краю,
тільки блищить у промінні солдатський жетон.
Землю в обіймах тримає… Ким був ти, солдате?
Може коханій співав під гітару пісні?
Батько зітхне і змарніє обличчям, а мати
тих прокляне, хто є винним у вбивчій війні.
Погляд стухає... Хіба ж то таке забувають?
Серце від слів про десантників рве на шмаття.
Час пролинає, але ми завжди пам‘ятаєм,
тих, хто загинув у вирі за мирне життя.
