|
По засніженій стежці в саду,
Я до тебе, коханий, іду.
В синій іній дерева вдяглись,
Вийди, милий, у сад подивись.
Подивися, це лише тобі,
Ясно зорі горять голубі.
А кругом заметіль, холоди,
Я чекаю, коханий, прийди.
Де не глянь – все покрили сніги,
Два самотні стоять береги.
Мов кришталь заблищали льоди,
Ти у казку мене поведи.
Поведи, де мені і тобі,
Ясно зорі горять голубі.
А кругом заметіль, холоди,
Я чекаю. коханий, прийди.
Подивись, це для нас заметіль,
Легко й швидко накриє постіль.
Та чомусь нам оці холоди,
Не дають полетіти туди.
Полетіти туди, де тобі,
Ясно зорі горять голубі.
А кругом заметіль, холоди,
Я чекаю, коханий, прийди.
По засніженій стежці в саду,
Я до тебе коханій іду.
А кругом зорепад, зорепад.
Я до тебе йду наугад.
Наугад це тобі і мені.
Ясно зорі горять голубі...
ID:
779967
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 03.03.2018 00:03:23
© дата внесення змiн: 03.03.2018 00:03:23
автор: Валентина Рубан
Вкажіть причину вашої скарги
|
