Господи, я Твій котик, і постараюсь муркати Тобі,
Тертись об Твої ноги, спати на Твоїх колінах.
Якби вони в Тебе були - я б лягав на Твої місця слабі.
Аби лиш хто шматок отруєнної ковбаси не кинув.
Бо той тільки й думає, щоб зробити Тобі гидоту,
Відібрати одну з улюблених Твоїх тварин.
Я постараюся розуміти мову Твою. Я ж лиш котик,
Такий беззахисний в світі цім, мій Господин.
Я постараюсь не лазити по столах, не пхати кігтів,
Ходити в лоток, й не дерти меблі.
Я б так хотів бути дужчим, більшим у цьому світі.
Але, я муркаю Тобі, бо, справді, ситий і у місці теплім.
Я котик Твій. Я уповаю на твою могутність й силу.
Я вірю у Твій захист, Твою допомогу.
Лиш тільки б руки злі мене де не схопили...
Лиш тільки б мене не копнули де злі ноги...
