Забиті до строку блукають по місту.
Кати їх, до строку, рахують прибутки:
Життя оцінили в папери воднисті.
Блукають, не мають в той світ перепустки.
Вони поряд з нами. Їх сила силенна.
Вони знають світу кінець і початок.
Вони розгорнули хоругви й знамена.
Не мертві – повстали живих захищати.
Пройдись біля стели – відчуй їхню владу:
Воістину, згинуть убивці росою…
В солдата наказ: рідний край захищати.
І смерть не відмінить своєю косою.
