Відспівали соловейки
в гаях і дібровах,
а дівчата молоденькі
ждуть милих додому...
Ждуть дівчата і батьки ждуть,
така їхня доля,
бо ж від них тепер залежить,
України воля...
У дібровах вітер віє,
у гаях гуляє,
не одна дівка сумує,
милого немає...
Їхні милі десь на Сході
край наш захищають,
соловейки у дібровах
уже й не співають...
Не співають у дібровах,
в гаях не співають...
А дівчата чорноброві,
на Схід вирушають...
Поряд з милими щоб бути,
молоді й здорові,
Україну захистити
і вони готові...
Ще відчують воріженьки
їхню міць, і силу,
захистить вони зуміють
рідну Україну...
Соловейки у діброві
знову заспівають,
а дівчата чорноброві
свою справу знають...
Знають всі на Україні,-
люди є чудові,
українці усі рідні,
як брати по крові...
Об"єднаємося ж,браття,
у сім"ю єдину,
це додасть усім завзяття,
звільним Україну!..