Сценка
(Козочка з мораллю)
КОЩІЙ: Стукнуло дві сотні років, джентльмен я з усіх боків,
І попереду життя… а де вічне почуття?
Я усіх уже питався, сватався, для них старався,
Та ніяк щось не вдається, жодна краля не ведеться.
Ось Снігурка – щось морозить, Василину – Іван возить,
Він же майстер по дівках… я ж - лишився в дураках.
А Дюймовочка мала - її пташка загребла
Фея наростила сала, а Кікімора послала.
Отак мені не щастить, як без жінки далі жить?
Добрі люди підказали і рекламу показали:
Яга бізнес розкрутила, щоби публіка платила
Кожен щастя там кує: гривні, євро і у. є.
Подивився навкруги та й подався до Яги.
***
АВТОР: Яга сонна і похмура, сидить мовчки, як скульптура.
КОЩІЙ: Великовельможна пані, Яго, (очі твої п’яні)
Ти мені поворожи й що турбує розкажи.
БАБА ЯГА: Хитра й підступна я натура, для чого мені та культура?
І чарувать немає діла - усе болить, як крейда біла,
КОЩІЙ: Мені з любов’ю не щастить, не знаю, що мені робить,
А відьма в нас – лиш ти одна, чаруй, бо віриш, - все – хана.
БАБА ЯГА: Треба спину рихтувать ржаві диски торохтять,
Бо по костяній частині розвалюся на запчастини.
КОЩІЙ: Це болячка не тяжка, з’їси ти жабу чи жука,
Зап’єш болотною водою, і зразу ж станеш молодою.
БАБА ЯГА: Добре синку. Вговорив. (Хоч-би сотню подарив….)
Опа-па. Тектонік. Джип. Брейк. Упав. Зеленка. Грип.
Клаб Денс. Паті. Бас рубає. Далі що тебе чекає?????
(дивиться на чарівну кулю)
Жде на тебе Віп-краса, в дівки - рижі волоса,
Хоч у неї очі хитрі, а не вітер у макітрі,
Я кажу тобі…(ги-ги) й силіконові … мозги.
КОЩІЙ: Ну оце ти удружила: Чучало наворожила,
А мені якби таку… щоб була якраз в соку,
Дуже б я її любив, на руках весь час носив.
У палаці б лиш тримав, часто на курорт таскав,
Діаманти, лімузини, дорожезні магазини…
Спа-салони і масажі, виставки і вернісажі…
На душі така нудьга… будь дружиною, Яга!
Бери паспорт і фату, картку золоту оту
(показує на картку голд)
Кидай вила і граблі, і поїдем на Балі…
Заживемо, як у казці: мирі, злагоді і ласці.
АВТОР: Яга – мудра жінка зроду, зразу виявила згоду.
***
В казочці мораль така: в мільйонера, жебрака,
Настає така година, що й Яга стане дружина!
Цікаво! 
