Коли лягаю спати я щоночі
Щодня у снах я бачу твої очі
І чую стукіт серця крізь час і далечінь
Якщо судилося -- буду твоя, ти -- мій.
Вже осінь за вікном і свище вітер,
У серці та душі цвітуть зимові квіти,
Та мрія і надія лиш живуть і на устах,
Шепоче щастя зоховавшись під кохання дах...
Чому не можу я не думати про тебе?
Чому мені тебе так треба?...
Зустріть й взаємно покохати...
Вірити, надіятись... Як довго ще чекати?...
Усі блукаємо ми десь стежками,
Усі ми робимо свої помилки...
Та Бог і ними... Життя -- іде і треба жити,
Вірити, надіятися і любити....
