Франце Прешерен, Сонет: У небі місяць сяяв на блакиті
У небі місяць сяяв на блакиті
і промені його униз спадали
на снігу, льоду зимові кристали,
на діамантах рос блищали в літі.
Всі чудеса нічні уже розкриті, –
світила промені вогню не мали,
і місяць, так як сонце, не запалить
і зла не принесе нікому в світі.
Не бійтесь тих пісень, що про кохання
були, ні ти, ні милий твій, ні мати,
що я тобі співав до днів останніх!
Як промінь місяця, мій спів затятий
твою красу осяяв на прощання,
але не зміг у серці лід зламати.
France Prešeren
Sonet: Na jasnem nébi mila luna sveti
Na jasnem nébi mila luna sveti,
kjerkoli žarki nje so zasijali,
pozimi se snega, ledu kristali,
demanti rôse bliskajo poleti.
Vsi čudeži noči so razodeti,
storí svetíla moč brez té, ki pali,
de luna jih ko sonce ne razžali,
de nenevarna je stvarem na sveti.
Ne bojte pesem se, ki jih prepeva
tvoj pevec, tí, tvoj ljubi, tvoja mati!
in ki jih pel do zadnjega bo dneva.
Brez té moči, ko lune žarki zlati,
se v njih le tvoja cena razodeva,
pred njimi noče led srca bežati.
