У нашого народу є свої, чудові свята.
У деяких із них - своя, червона дата.
Чомусь в календарі цей день, на жаль, не є червоним,
Хоч заслуговує на це, бо є - народним.
Це свято, вірю, для всіх нас близьке та особливе,
Святкуєм всі разом - й від того ми щасливі.
І хоч гуляє Осінь вже - холодна та похмура,
Віншуєм нині ми працівників культури!
Хто ж люди добрі ці? Вони - усі тут особливі!
Працюють бо вони всі на культурній ниві.
А нива не проста ця є - не зна вона пір року.
Жнивують тут щодня, таланти тут нівроку!
Вони у полі, хліб де жнуть, в цеху біля верстата.
У спеку, в холод й там - де кулі з автомата...
Дають натхнення жити нам, творити і любити.
Підносять дух, й веліють подвиги робити!
Завжди вони дарують нам красу та насолоду.
Несуть у люд духовне надбання народу:
Чи танок запальний, чи пісню лагідну, ліричну.
Їм завдяки - культурі нашій жити вічно!
Ми щиро дякуємо вам у професійне свято!
Вам щастя хочем побажать, й звитяг багато!
Лунає пісня хай завжди, в серцях у ваших й душах!
Уклін від вдячних глядачів… Вас любим дуже!
Анатолій Розумний
09.11.2017
Щиросердечно вдячна ВАМ за таке гарне вітання, яке стосується і мене. Ви Людина, в великої літери, якщо знайшли такі теплі слова і увагу і повагу до працівників культури, які часто залишаються поза увагою нашої держави. Та радує те, що є глядачі, є на землі люди, як ВИ, які здатні оцінити нашу роботу. Вклоняюся ВАМ низько за кожний рядочок, за кожне слово, за Вірш
Дякую Вам, пані Валентино, за такі теплі слова. Завжди поважав, поважаю і ціную працю працівників культури, на відміну від, як Ви примітили, держави...
То ж з наступаючим Вас святом! Щастя, здоров'я та здійснення усіх мрій!