Осіння днина в вечір відійшла…
Без стуку у кімнату я зайшла.
Мені всміхнулись очі голубі,
В обійми поспішила я Тобі.
Вмить ніжно посплітались наші руки.
Після виснажливої довгої розлуки.
У поцілунку стрілися вуста…
Історія кохання – не проста.
Не було слів у нас ніяких і розмов,
Раптовій зустрічі ми дивувались знов.
Як зорі в небі зараз повернулись,
Що зустріч нам неждано усміхнулась.
Твої долоні теплі відчувала
Якби хто знав, як я цього чекала.
Лічили ми години, дні і ночі,
Аби поглянуть одне одному у очі.
Одне до одного ми близько так тулились
Впивались поглядами, а не надивились.
А ніч тихесенько вдивлялася в вікно
Було недавно це… як це було давно.
13.11.2018 р
Прекрасна.чуттева лірика кохання! 
