Велична, терпляча, країно,
Козацька земля непоборна,
Прийми, ж ти подяку, уклінно,
Могутня, безкрая, соборна.
У вирі негод споконвіку,
Ти прагнула кращої долі,
Полеглим, не знала ти ліку,
Що смерть знайшли в чистому полі.
У мирні вторгались кордони,
Земель відтинали шматками,
В церков відбирали ікони,
І бідність світила литками.
Морили люд голодомори,
Підвладдя у старшого брата,
Що вишкірив зуби криваві, -
Така от страшенна розплата.
Ти встояла, й житимеш вічно,
Тобі ще цвісти, й розквітати,
Соборана ти, вільна і сильна,
З сторіччям, дозволь, привітати.
22.01.2019
