Вже чути весну, її стукіт серця
Б'ється у шиби змерзлої душі
Крізь ще морозно-льодовії скельця
Мов кволі проліски - живуть вірші
Мої вірші
Про що писати?Про любов, про весну?
Чи маю право, чи любила я?
Та і весна не відібрала весла
Ще не на місці, не назвеш "моя..."
Ще не моя
Немає слів, немає рим, пустії
Серцеві коридори, де ж піти?
У голові вони - думки-повії
Себе не зрозуміти.Ти, не ти?
Зовсім не ти
І десь шукала тут свою частину
Загублену бездомну нічию
З чужого моря вкрадену краплину
Самотню, без початку течію
Їх течію
Мені потрібен друг і більш нікого
На все життя, єдиний, тільки мій
Поговорити.Часом мовчазного
Щоб пригорнув...і вся границя мрій
Всіх моїх мрій
Чи прошу я багато? Ні напевно
Та все ж мовчать "сталеві" небеса
Просити чи молити?Все даремно
І пеленою смуток нависа
Лиш нависа
Ні сльози ні сніги поки не скресли
Ввірвались в буревій думок рої
Піти?Куди?Повсюди штучні весни
Такі холодні й зовсім не мої
Вже не мої
"Мені потрібен друг і більш нікого
На все життя, єдиний, тільки мій
Поговорити.Часом мовчазного
Щоб пригорнув...і вся границя мрій
Всіх моїх мрій " Це Ви гарно сказали про суть
Це Ви гарно сказали про суть 
З весною вас, Наталя! 
Спасибки! 
