Дзюркоче навесні струмок – то мамин голосок. В саду сміються солов’ї – то мамині пісні. Гойдаються в полях жита – то мамине життя. А в житі волошковий рай – то мамин диво-край. Сміється сонце знов і знов – то мамина любов. А сльози з неба – то хіба що мамина журба. © Ольга Береза
ID: 832935 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 16.04.2019 12:53:16 © дата внесення змiн: 02.12.2019 21:04:43 автор: Ольга Береза
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie