Заперечення дійсності марне.
Та яку дійсність бачу я?
Тільки ту, – що мені притаманне
Як я саме сприймаю життя,
З чим готова я в ньому миритися,
На що очі мої вже відкрилися.
Наші погляди завжди обмежені,
Безліч галузь має буття.
На одному світогляду березі
Непомітна безкрайність, задля
Ми якої у світ цей з’являємось,
На важливе на щось сподіваємось.
Усі випадки, що зустрічаємо –
Шанс пізнання власного «я».
Бо усе, що ми обираємо,
Відкриває нам певний шлях,
Щоб блукати, та не загубитися,
Безпорадності не підкоритися.
Та немає питань без відповідей,
Лише різний потрібен час,
Аби їх віднайти напевно
І щоб пошук не знищив нас…
Бо помилки завжди трапляються,
Подих людства на них навчається.
2017р.
