Літній ранок – ніжна прохолода,
Щедрі роси стеле на траву,
Зоряної ночі звучна кода,
Натягнула тиші тятиву.
А у ній невідане стається:
Розплющає очі небозвід,
Солов’їна пісня дзвінко ллється,
У душі лишає теплий слід.
Вже світає, небо посилає,
Пагорбам й долинам промінці,
Вітер в осоці на арфі грає,
І стебельця пестить у руці.
Літній ранок – живописне диво,
Птах узор мережить в небесах
Все навкруг розписує красиво:
Став, яри, поля, немов у снах.
18.06.2019
