До читача
Мені зовсім однаково, як там у інших
Таких бездоганних, захмарних, зразкових
У нас із тобою, приземлених, грішних
Питання безглузді і дріб'язкові
Тягне́ нас в безодню все глибше
Брунатна потвора рутини
І як не хотілося б тиші,
Точаться ті ритми невпинно
Ми наче пилинки дві в небі
Посеред значимих червоних гігантів
І, щоб не згубитись, до тебе
Притулюся, згубивши талантів.
Нехай фанатична, дурна, божевільна
Та в пристрасті сенсу й мізе́ру буття
Для мене "прикута" - синонім до "вільна"
Спасіння - лише із тобою
злиття.
Моя таємниця : я досі ще вірю,
Що можна таки у тобі розчинитись
Байду́же навіть, якщо і згорю -
Кометі в падінні уже
не спинитись
Зали́шу по собі блаженний лиш слід
Тих іскор дзеркальних, голографічних
Та ти не забудь, позбирай весь той плід,
Бо кожна та іскра - надія міфічна.
Чудовий дебют в КП! Вітаю! 
