Я не проти, іди від моєї біди,
Від своєї судьби і недолі!
Не дивися між тим, що занадто блідий,
Що доїли не перший пуд солі.
Я не бачу, я сплю і не сниться мені
Ні дитина, ні наша родина.
Я тону у вині і у стані свині
Зневажаю сімейну рутину.
Я – мистець і мені не до вас, не до вас,
Так набридли капризи і війни.
В голові моїй квас, у душі моїй вальс,
І тому.. до побачення – вільні!
А надвечір на груди залізе змія,
І навіє натхнення і віру
В те, що доля моя і, що обраний я
На офіру нетворчому звіру.
