У кожної долі своє провидіння,
Здобутки, борги і шарм.
По колу ходіння, болючі падіння,
Як праведний присуд карм.
А карма своє забира не грошима,
У неї шаблон один -
Чи ти там стоїш, як скала нерушима,
Чи пролітаєш, як дим.
І кожної миті, в стоянні чи в леті,
З собою бери своє.
А все, що надбав за життя на планеті,
Залиш тій планеті, як є!
Тут карма якраз синусоїду й вигне,
Та вибір у кожного свій -
Один за життя і пожити не встигне,
Як треба вже на упокій.
А в іншого доля і в три не вкладеться,
Бо надто короткі літа.
Тут мірою стане не зношеність серця,
А стане його доброта.
Дорогами долі ведуть хіроманти
На відстань твоєї руки.
Лиш треба долоні відкриті тримати,
Щоб знати прийдешні роки.
І все-таки доля, як з казки жар-птиця,
Впритул не розгледиш її.
Поманить лукаво, легенько присниться
І змінить всі плани твої...
20.01.20р.
