На люстру сіла жирна муха,
І крилами до низу вісить,
Мабуть, вгорі сидить і слуха,
Як лаюся – мене це бісить.
Ненавиджу таку істоту,
Дзижчить у голові від лету,
І не терплю її польоту -
Я в неї запущу газету.
Ну й що? І скільки того діла.
Газета на підлогу впала
Кружляла муха й поруч сіла,
А я вже нерви не тримала.
Здавалося б: звичайна муха,
І до комах цих кожен звик,
Сидить і лапками щось руха -
Я кину в неї черевик.
Із тріском зразу скло розбилось,
Плафони покотились вниз,
І серце із жалю забилось,
Як впала стеля і карниз.
А муха трішки покружляла,
Й присіла прямо на стіні,
Ой, як вона мене достала,
Та стін валить не буду. Ні.
10.04.2021
