Не вчіть мене, як я повинен жити!
Батьки мене навчили вже давно, –
Коли сміятись, плакати , любити,
Як розрізняти дійсність і кіно.
Брехню і фальш ловити на півслові,
Протистояти підлості завжди,
По правді жити, чесно, по любові,
За спини не ховатись від біди.
Не вчіть мене, як я повинен жити,
Життя своє прожив вже майже все.
І інших теж не намагаюсь вчити,
Свій хрест з нас кожен по життю несе.
Свій власний хрест, а також своя доля,
Не ми обрали, але нам нести.
Та є ще гідність, честь, свобода, воля,
Отож, цей шлях, вже корегуєш ти!
Тому легка, чи непосильна ноша
Завжди залежить тільки лиш від нас.
Її несу! Полегшити не прошу!
Шкодую тільки, що спливає час…
05. 01. 2022 р.