|
110100011000111100101110011011010111000000110011
Андромеда, Персей, Ліра і Денеб
О', Афіно, Я бачив Саму Золотоволосу Афродіту,
у кольору того ж Хітон вузенький вбрану-одіту,
опоясану в пояс що, як у Венери з сукна сірого.
Бачив з косою гострою Кроноса Чорного.
Він поклав голову горгони на камінь ніжно,
та й взяв із правої руки Афродіти Ліру,
а Вона звела на голову Його корону срібну.
Після Він обійняв Її міцно-міцно.
Я чув, як спина Її хрустіла.
Секунда, мить, пітьма закритих повік,
і Їх ніби, як і не було і нема.
О', Моя Андромеда Кохана,
Те не могло бути просто Сном, видінням,
бо після в торбі своїй ніс Я голову живу у Зміях
свіжість далії
Щось до нестями воня.. Смерділо
Потік гідразин, кінець цьому тілу
Впав з дивана, перекрутився,
або щось наснилося, віджався
Інстинктом, набутим, вісім?
На перших повторах не зрозумів
Звідки кріпатура, кінчати з дурманом
Має бути інший спосіб рекреації
Чим я займався.. лежав планкою
Поки хтось знизу насаджувався?
Банальних "бананів", дайте!
Давно пора б було розпочати
на підлозі спати, ліжко розвалилося..
Споглядала? Впираюся носом
І не бачу, що у відмінному колі
Смерділи символи на підлозі
Справді, ніколи не віддавався
розуму, а покликів тіла - боявся
Потер носом, і чим це відмити?
Мало води, не відфільтрується
Не фарба, так пахнуть далії, земельно
Відзеркалюється з рота запах аміаку
занадто накурено
Посмертно мене помилуй, кохання -
заняття для двох, не дорослішай
Так рано, не цінував б те, що маєш
Була б Я у тебе в п'ятнадцять
Старий, як-би Ти мене тоді цінував?
Без цього світогляду, де мене ще не було
Симуляція тяжіння у вакуумі обертанням
Планетарний кочівник, верхом на сироті
Простір завівав волосся магнітних полів
Мчали, було темно, відкрите вікно
Зі стелі попадали метелики
Занадто накурено, дякую
За волю, думали вічно жити
Але чому б і не спробувати?
Дякую за можливості
Його розділив Борисфен
(Яка ж пітьма в тобі була,
якщо цього світла тобі мало
Перейняла, невибаглива
Мені тебе було багато
Вмираючи на самоті
пестила розум цілунками
до мертвих рук, не воскреснув
Бо був людиною, тому вірила
у безтурботність, дозволяє смерть
трішки болить, трішки задихаюся
Не відполікає від цілування
не зацікавлених, куди зникла
невпевненість пальців
А як хапав нею рибу, а мене
Йому все мало, тому й тендітна)
"Все ще тремтить моя голова
через ту дивну ситуйовину..
Коли я вперше чую гул.."
Кривавого закляття у вухах
Не перепливти, йдемо до витоку
Повір, що все збережеш, все цінне
Пройшовшись тими болотами
Війна мене не штурхнула
жива душа, що підпорядковує собі машину
відтвори все в межах уявного
Монотонність, розкажіть як Ви
Її навчили перебирати насінини?
Гроші як і час важче вкрасти,
коли стає легше їх заробити
Ніхто їх просто не накопичує..
Як поцупити поцуплене?
Цивілізація хрестить біоцентризмом
Без крила Логосу.. Чийогось? Ми все
Ще тонемо у собі? Зізнаємося?
Сьогодні зрозумів, що війна
Мене все-таки торкнулася
На базарі не знайшов кавунів
Желейні мізки оминають
Світло, повз артерій залізниці
На рештках немертвих у двигунах
Соляра! Крізь фермерські угіддя
Я ціную природну екосистему
Лісостепових метаморфоз
Чагарники у ліс, такими
Темпами земля виснажиться
Через двадцять літ, забагато
А хто говорив що в нас багато
Часу? Біоцентризм
Дороги для безхребетних
На полях, у винищення
Шкідникам, рухаються
Павучки-стрибунці
Та штурмовик на коротких
Дистанціях - сонечка, бабкам
Тут занадто спекотно
Прилітають попівночі
з першою росою
не слухай мою музику
Мені вона не подобаються - в ній багато мішури
Швидкосплинної, унікальна річ, "музика", завжди
Знайдеш причину не викинути якусь платівку
Навіть після метаморфози, і здивування пам'яті
Бо воно смішне, не серйозно, ця музика танцювальна
Тому вона в майстерні? Слухаєш як працюєш?
Пильно ж, це ж давно - смітник, і єдиний вхід
Просто інші роблять картини у багато разів гірше
Я справді не знаю чому тут "December Moon"
Це ж опера одного героя, головне, з якісним
Супроводом
Хтось хоче щоб я знайшов
Спокій цьому відчаю у
Творінні безперспективну
Яке вже перевершила
Роздрібленість, що там
Джеймс Вебб? Дурно,
але це стовпотворіння
Без фундаменту, щось, що
Здійняли язики полум'я, ха
Благодатного
ID:
943750
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 01.04.2022 23:31:51
© дата внесення змiн: 08.08.2022 23:49:29
автор: Enol
Вкажіть причину вашої скарги
|
