можливо наступного холодного травня
коли піщані берці не фіксуватимуть
своїм слідом бога-панка - болото
з останнім снігом - цвітом вишень
і Нам вдасться встигнути
роздивитися і записати
Слизьке прощення красою,
в очі якому дивишся на останок
Блаженне, дай тебе розглянути
Але зараз зараза, вона кричала, -
Цей момент не повториться!
Більше ніколи! записати,
спробувати надати обнадіяння
перетравити, ні, краще не вийде
шлях без попутників -
це шлях саморуйнування
аскетизм, щось недобре в тобі зріє
катарсис, але ж Ти, Мила пам'ятаєш
"Перше Правило?"
Чорний Їжак на високій білій стелі
вселив у мене темного попутника
коли я був ще дитиною, Їжак виріс
зайняв усю кімнату, сиджу в кутках
Нічого не бійся, з нами ж піца
А за дискусією добродушною
бажання маленького насильства
обопільного, нічого не бійся
Те - не розумно, ми власну смерть
контролюємо, на перепрошення
немає часу, але мені подобається
Рідко чутно, вже не прислуховуєшся
Не моли про вічність, вимолюй
влади над плоттю, холоднокровності!
Вже? Ха, сходимо на Тиждень Сиріт?
Дітям так потрібне спілкування
з дорослими, тримай яйце
Воно від першої Протодраконихи
Її любов вирішила - це заняття двох,
вигрівати, поклади весною
на підвіконні на вишиту
бажаним скатертину
можливо наступного травня,
коли ми будемо кішками?
я напишу ще одну поему
під місячним сяйвом
І в ній буде все про мене,
а насправді лиш про тебе
Без спокою вдовольнюся
Що сховано за блідими грудьми
вигрітих холодним світлом?
Від того молока можна застудитися
Я падаю все глибше
до гарячого серденька
Звільнення! Буду плавати
у густій мантії, не Одна!
Вирвуся на поверхню!
З кінцем, і новим початком
Раненько.. хоч.. Нікого не вбила..
Ні, ні.. це і є кінець, загралася..
Проспала, маленьке-маленьке
біленьке-біленьке сонечко
І ти не жмуришся
І тобі не весело
