залежить від кого він надходить
від того "що" його випромінює
забираючи у фотонів прозорість,
що за оголеність, показуєш
поглинуту частину світла,
чого не вистачає, анналіст
Тут і зараз - пурпуровий!
Це безперечно - дихотомія
краще пізніше, аніж раніше
краще недолити, аніж перелити
Живе ж, як не болить - насолоджується
рутина, навіть природа плутає
між червоним і синім, по-ближче,
разом яскравіше, більше аніж
безіменні, рівномірно розсерджені
барвники, створимо щось нове?
Вже було, Ти ж пам'ятаєш
як вийшла з пурпурового океану?
Все занадто серйозно, Несуттєво
Чим краще ловити синє світло?
Зеленим, чорним? Це небо..
у грі з пітьмою, будемо китами?
Не привітлива земля, назад
до води благодатної, що ми
можемо знати? Детерміновані
синім майбутнім червоні травми
Приморозок осяде, коріння перше
здасться, але щось зверху
Пам'ятає світло небесне
Невже це кінець за яких прохав
ти з нами.. правило "сам по собі"
Білий - головний відтінок блідості
Колір цієї сукні - поза легальності
Ти мене покидаєш,
як і попереджала
Так важко відпускати
Що за відповідальність
Все частіше прокидаюся
вночі, наче голодний вовк
Все кличе полювання
Слідуй за своїми
Ідолами, кричи, - Брехуха!
Що за відповідальність тягне
все змішувати схожі кольори
Різні! Різні! Прийшла
Морозом, де-де
Мій фосфор..
Ізольований!
Я висвітлюю
Небесне індиго
фіксоване
Пурпурово!
Пурпурово!
Бий нещадно!
Збережений багрянець
Залив небо, - Наостанок,
Пурпурово! Світанок -
передбачено, Інак -
мене б не існувало
Що за гартування, омиває
кришталевими сльозами
Жорстку гримасу
боротьби за життя
Суха земля, живильна
волога, порятунок
Задля нових пошуків
у пітьмі, структурування!
Швидше, вище, хоробріше -
Разом!
