В цей час чарівний-щосекунди диво,
І таємниче дихає земля,
Яскраво, свіжо, сонячно, красиво…
Ставки, ліси, долини і поля.
Духмяних трав витає таємниця,
Цілющий дар заплівся у вінок,
Води живої ключова криниця,
Й петрів батіг що сп’явся на тинок.
Влива життя проміння у колосся,
І золотить безкрайні береги,
Птахів дзвінких майстерне стоголосся,
Під аркою барвистої дуги.
Вже язиками дражниться багаття,
Сміливців зве очиститись від зла,
Цвіте-біліє у ріці латаття,
Туманом світ вкрива п’янка імла.
Вже тихий вечір мружить сірі брови,
У хмарнім небі між блискучих зір,
Темніють тіні у старій діброві,
Аби зробити всім наперекір:
Щоб не впустити в хащі серед ночі,
Закоханих по папороті цвіт,
Щоб таємниці зберегти пророчі,
Й купальське диво ще на сотні літ.
07.07.2022
