* жертвам варварству в Оленівці
Чого б це влітку маки розцвіли,
Невже сльозами зрошені повстали?
В степах безкраїх шахт і ковили
Війна щоранку зводить п’єдестали
О, що мені турботи суєти
Куди мені із долею тягатись
Моя душа навіки там де Ти,
Хоч й не мені «на вірність» присягати
Сліпа лихварка, обманувши смерть,
Дарує час, торгуючи тілами.
Новин, жалоби, зойків лиш на чверть -
Історія ось так виводить плями
А хочеться кричати і кудись
Молитися до Бога, щоб сказати:
За всі гріхи земні нас розсуди,
Та право дай померти без канатів
Чого б це влітку маки одцвіли,
«Ніколи знову», чи тепер довіку
Мотати будуть демони вузли -
Та гідність раз дається чоловіку
Коли свідомість добереться мас -
Підуть до біса історичні плями:
За мирне небо, за безпечних Нас -
Вас одиниці, з багатьма нулями…
